- буркнути
- -ну, -неш, док., перех. і без додатка.Однокр. до буркати I.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
буркнути — [бу/ркнутие] ну, неиш; нак. ние, н іт … Орфоепічний словник української мови
буркнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
бурмотати — бурмотіти (говорити тихо й невиразно, нерозбірливо), буркота[і]ти, бурчати, мимрити, харамаркати; мурмота[і]ти, муркота[і]ти, мурчати, буркати, буркнути, миркати, миркнути, муркати, муркнути, мугикати, мугикнути; буб(о)ніти, бубота[і]ти… … Словник синонімів української мови
вибуркнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
мыркнути — мыркну, неш, Пт. Обізватись, буркнути щось незрозуміле … Словник лемківскої говірки